Крик душі...

Крик душі на розі вулиць пустого міста Посеред бульварів та шумних авеню Мрії про кохання зліплені із тіста В які знову підсипають брехню Його признали психом всі лікарі Діагноз підтвердив навіть доктор Хаус А він з небесами укладає парі Ніби, насправді, існує Санта Клаус І вкотре з самотністю наодинці Почуття психопата падуть на листок Ніби з в'язниці тікають злочинці Котрі до її серця відкрили замок І вона впізнає до болі знайомий почерк Особисту колекцію римованих думок Між рядків у минуле, щоб поставити прочерк Саме там де почався шлях помилОк