А в кохання своя теорія ...

А в кохання своя теорія ймовірності Прихована у почуттях люблячих сердець І виходячи за рамки ніжності Всю біль, раптово, зводить нанівець Ти поселилась зліва у грудях ТвОя пОсмішка лікує синдроми апатій Хотілось би вміти розбиратись у людях І відрізняти брехню від щирих симпатій Мені б тільки у ТвОїх обіймах тонути ЗалишИвши минуле в осередках брехні Хоч на секунду Твій голос почути Що зміг стати таким рідним мені На столі список незваних гостей У якому я займаю першу сходинку На тілі відбиток ТвоЇх ніжних очей Перегорнувши ще одну спогадів сторінку В очі сказані «пробач» і «розумію» Між рядків приховають сотні дрібниць Крикнувши ще раз: «дай останню надію» У віршах приховавши мільйон таємниць